Мед Ok.in.ua

Navigation

Мед Ok.in.ua - Різновиди меду - Мед Полісся

Різновиди меду

За своїм походженням мед може бути квітковий, падевий, цукровий, а також із солодких фруктів і плодових соків. Натуральним медом є квітковий та падевий. Ненатуральний мед виходить, якщо замість нектару в розпорядженні бджіл виявляється цукровий сироп або сік фруктів.

Джерело квіткового меду – нектар квіток медоносних рослин. У свою чергу, квітковий мед буває монофлерний, тобто отриманий з нектару рослин, в основному, одного виду, і поліфлерний, який бджоли виробляють з нектару різних медоносів.

Монофлерний мед (однорідний) – мед, отриманий з нектару квіток медоносних рослин одного виду. Зрозуміло, важко очікувати, що бджола у пошуках нектару спеціально розшукуватиме рослини одного певного виду. :) Тому чистий монофлерний мед зустрічається дуже рідко. Однак у місцевостях, де переважає той чи інший медонос, більшість нектару збирається саме з його квіток. В результаті бджоли виробляють мед, що має специфічний колір, смак і аромат, що відповідають цьому переважному виду. Незначні домішки меду з нектару з інших медоносів не впливають на його властивості, тому такий мед отримує назву на ім‘я основної рослини-медоноса (липовий мед, малиновий мед, гречаний мед, акацієвий мед, а також кленовий, кипрейний, конюшинний, суріпковий, чорничний, м‘ятний, вересовий, вербовий та інші).

Поліфлерні меди * – це меди різнотрав‘я. У кожній кліматичній зоні різнотрав‘я своє, несхоже на інші, тож і мед виходить різний. Можна зустріти такі назви меду, як луговий та степовий, лісовий та тайговий, гірський та гірський лучний. Вони й говорять про те, з якого ландшафту бджоли збирали мед.

Падовий мед. Для вироблення падового меду бджоли збирають не квітковий нектар, а солодкі краплі виділень комах, що харчуються соками рослин. Ці краплі падають із листя дерев, через що їх і назвали паддю. Свіжа падь за хімічним складом відрізняється від нектару. Вона також містить цукроподібні, азотисті, мінеральні та інші речовини. Крім того, бджоли можуть збирати і соки, що виділяються зі стебел і листя самих рослин (наприклад, дуба, клена, верби, сосни), які називають медв‘яною, або медовою росою.

І падь, і медову росу бджоли збирають тоді, коли перестають цвісти рослини-медоноси. Але вони не будуть брати падь, якщо вона містить менше 4% цукрів або в ній не вистачає ароматних сполук.

Склад падевого меду залежить від складу соку рослини, яким живляться комахи, що виділяють паду. Наприклад, сік листя ясеня містить у 8 разів більше калію та у 5 разів більше фосфору, ніж сік соснової хвої. Відповідно, буде відрізнятися і склад меду, який зроблять бджоли з медяної роси, зібраної у листяному або хвойному лісі.

Падевий мед густіший, ніж квітковий. Він може бути темно-коричневим, темно-зеленим і навіть бурим і чорним, зі своєрідним слабким, іноді неприємним ароматом. На смак він може виявитися кислуватим або гіркуватим, рідше солонуватим. Відрізняється він не лише за виглядом, а й за складом. У ньому міститься більше декстрину, білків, мінеральних солей. Падевий мед вважається одним із найкращих джерел калію для людини, а ось бджоли, харчуючись ним взимку, можуть загинути. Відомо також, що бактерицидні властивості падієвого меду менші, ніж у квіткового меду.

Як і у випадку з монофлерним медом, чистий мед падіння трапляється рідко. Часто містить домішки квіткового меду. Якщо їх кількість стає порівнянною, то можна говорити про ще один різновид меду — змішаний. Властивості такого меду будуть різними залежно від того, який вид меду переважає у цій суміші. І якщо падевий мед з домішкою квіткового матеріалу краще справляється з бактеріями, ніж чистий падевий мед, то при додаванні його до квіткового антибактеріальний ефект не буде досягнутий.

І квітковий, і падевий мед розрізняють за територіальною ознакою. У цьому випадку мед отримує свою назву по області, де він був вироблений.

За кольором мед може бути:

прозорий – кленовий, акацієвий, люцерновий, чебрецевий;
білий – осотовий, малиновий, ріпаковий;
Бурштиновий – плодовий, липовий, буркуновий, м‘ятний;
жовтий – вербовий, кульбабовий, гірчичний, еспарцетовий, сурепковий;
темно-коричневий – гречаний;
темно-жовтий з червонуватим відтінком – горобиновий, вересовий;
Зелений – фацелієвий, кипрейний.

Кращими сортами вважаються світлі кольори меду, але буває навпаки: темний мед з високогірних лук. Найкращий мед в Україні – з Карпат та Полісся. Але зрештою, якість меду та концентрованість корисних речовин у ньому залежить лише від порядності та знань бджоляра, а також від екологічної обстановки району збору меду. Основні переваги меду з Карпат та Полісся – що це екологічно чистіші райони України.