Мед Ok.in.ua

Navigation

Мед Ok.in.ua - Прополіс - Мед Полісся

Прополіс

Загальні відомості про прополіс.
Застосування прополісу

Загальні відомості про прополіс.

Бджоли є єдиними творцями особливого продукту – прополісу, який наділений безліччю дуже цінних, навіть загадкових особливостей. Прополіс (бджолиний клей, смолка) бджоли утворюють із клейкої смоли з бруньок тополі, вільхи, берези та інших дерев, а також виробляють із смолистих речовин пилку, відокремлюючи їх перед годуванням личинок. До складу прополісу входять 38-60% рослинних смол, до 16% бальзаму (близько 8% дубильних речовин та 8% ефірних олій), 8-36% воску, решта – різні інші речовини. Загалом у прополісі ідентифіковано 50 речовин та зольних елементів. З вітамінів у прополісі виявлені токоферол, аскорбінова та нікотинова кислоти, рибофлавін, тіамін. Зустрічаються і органічні ароматичні кислоти – бензойна, кавова, коричнева та інші.

Прополіс – походить від двох грецьких слів: pro – попереду і polis – місто. Ця назва пов‘язана з тим, що в природному стані бджоли прополісом зменшували вхід до свого бджолиного міста для непроханих гостей. Прополіс є утеплюючим, дезінфікуючим та антисептичним матеріалом для медоносних бджіл.

Прополіс використовується бджолами для обробки осередків перед кладкою яєць маткою, замазування тріщин і отворів у вулику (бджолиному житлі), приклеювання плічок рамки до пазів вулика, для звуження льотка. Восени, коли бджоли готуються до зими, вони заклеюють прополісом льоток, залишаючи у вигляді лабіринту прохід на 2-4 бджоли. Трапляється і так, що бджоли заварюють у вулику мишу або іншого шкідника, що проникла туди і, не маючи сили витягнути її назовні, обмазують труп прополісом, і так він може пролежати кілька років, не розкладаючись. Завдяки цьому у вуликах ніколи не буває неприємного запаху розкладання (гниття). Встановлено, що на тілі бджіл (постійно стикаються з прополісом) не мешкають патогенні мікроорганізми.

Іноді прополіс називають бджолиним бальзамом. І це справді так. Застосування прополісу бджолами у своєму житті та місці, де вони живуть, яскраве тому підтвердження. При дослідженні протимікробних властивостей прополісу шматок сирого м‘яса покривали шаром прополісу і, навіть перебуваючи на сонці, залишався свіжим протягом декількох місяців.

Прополіс з давніх-давен широко застосовувався в медицині. Згадку про нього можна знайти у Плінія Старшого та Діаскорида, Галена та Варрона. У старовинній лікувальній книзі «Карабадіна» при запаленні порожнини рота та псування зубів пропонується використовувати наступний засіб: «Візьми прополіс, додай трохи миш‘яку, червоної сочевиці, деревію, дубровника, потім все це потовчи та просій. Потім візьми ложку оливкової олії та ложку меду. Розмішай все і поклади на хворий зуб». У грузинському лікарні XVIII століття прополіс рекомендується при кровохарканні: «Візьми прополісні зернятка завбільшки з шпилькову голівку і протягом 3 днів ковтаю по 3 штуки вранці та ввечері». Під час англо-бурської війни прополіс широко застосовувався при лікуванні ран і, за відгуками військових лікарів, мав чудовий терапевтичний ефект.

Дослідження властивостей прополісу та практика його застосування для лікування різних хвороб дедалі більше переконують дослідників у біологічній активності прополісу. Прополіс мобілізує захисні функції організму, нейтралізує деякі бактеріальні отрути, має знеболювальну та ранозагоювальну дію, має протизапальний та протимікробний ефект. Прополіс – це багатофункціональний антибіотик, що має тонізуючий ефект.

Прополісом, наприклад, лікують шкірні захворювання, виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, жіночі гінекологічні захворювання, які довго не гояться рани, що виникли через запалення, геморой, грип, радикуліт, ішіас (запалення сідничного нерва), венеричні хвороби, туберкулез. Застосування прополісу як профілактичний засіб проти різних захворювань дає чудовий результат.

В опублікованих джерелах повідомляються відомості про найпростіші лікувальні препарати із застосуванням прополісу, про технологію їх виготовлення.

Застосування прополісу

Існують прополісні мазі на ланоліну, вазеліновому маслі, вершковому маслі, риб‘ячому жирі. Концентрація прополісу в мазі може бути різною –10, 15, 20 і навіть 30-40 відсотків. Це залежить від того, для лікування якої хвороби призначається мазь.

При виготовленні мазей вазелін, вазелін з ланолін, ланолін або риб‘ячий жир підігрівають до кипіння в емальованому посуді, потім охолоджують до 80°С і додають роздроблений прополіс. При температурі 80°З безперервно помішують протягом 30 хв, а потім у гарячому вигляді фільтрують через один шар марлі, розливають у банки та закривають. Мазь може зберігатися багато років, не втрачаючи своїх властивостей.

Прополісне масло (прополісна мазь на вершковому маслі) готується так: необхідну кількість масла (наприклад, 1 кг) доводиться до кипіння в емальованому посуді, охолоджується до 80°С, додається 100-150 грам роздробленого прополісу (кількість прополісу залежить від потрібної концентрації в мазі) та при температурі 80°С помішують протягом 15 хв. Після цього в гарячому вигляді суміш фільтрують через один шар марлі і зливають у скляний, фарфоровий або емальований посуд для зберігання. Цей препарат може застосовуватися не тільки як мазь, але і як лікувальний продукт при внутрішніх хворобах: виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, легеневому туберкульозі та тонзилітах.

При різних хворобах прополісні мазі та прополісна олія використовуються у певній концентрації та мають свою методику застосування. Так, 10-відсоткова мазь застосовується при опіках та обмороженнях шляхом змащування та втирання у пошкоджені частини; при гонореї – вводиться в уретру (січевидний канал); при захворюванні на нежиття – вводять 15-20 ватних тампончиків, змащених маззю (за допомогою сірника), або 3-4 краплі препарату 3-4 рази на день; у гінекології – при запальних процесах, ерозії шийки матки, кольпітах вводять прополісну мазь із ватним тампоном, який щільно притискають до ерозії. Через 10-20 годин тампон видаляють. Лікування триває 10-12 діб. Можна очищати тампоном із прополісною маззю також родові шляхи.

Мазь 15-процентну доцільно застосовувати для швидкого заліковування ран, порізів, що гнояться і довго не гояться; в дерматології при вуграх на обличчі, висипці, парші, виразках слизової оболонки носа і губ, ячмені, запаленні повік, корости шкіри та ін.

Мазь 20-відсоткова використовується при грибкових захворюваннях, фурункулах і карбункулах, при всіх формах екземи (лускоподібний лишай, що подібний до екземи, виліковується бджолиними укусами).

Мазь 30-40-відсоткова застосовується при раку шкіри, шляхом змащування та втирання; при радикуліті та при ураженні периферійної нервової системи (верхніх та нижніх кінцівок); при сибірсько-виразковому карбункулі.

Мазь, приготовлена на вершковому маслі (прополісне масло), при лікуванні внутрішніх хвороб має таку методику застосування: при виразках шлунка і дванадцятипалої кишки приймається 3 рази на день за 1-1,5 години до їжі по 10-15 г (по чайній ложці) за один раз. При лікуванні обов‘язково дотримуватися дієти, а їжа повинна бути дрібно протерта, щоб не пошкоджувалася рана, що гояться. Лікування триває 2-3 тижні; при легеневому туберкульозі та тонзилітах приймається 2-3 рази на день за 1-1,5 год до їди по 10-15 г за один раз. Лікування триває від 4 до 10 місяців, і в міру виліковування концентрація прополісу в маслі збільшується з 10 до 15%. Приймати лікувальний продукт зручно, намазавши на хліб.

Спиртова витяжка (екстракт, настоянка) прополісу робиться так: у пляшку насипають 10 г подрібненого прополісу і заливають 100 г спирту. Суміш наполягають протягом доби, а можна й більше, при кімнатній температурі в закритому посуді. Розчин періодично збовтують, щоб краще розчинився прополіс. Після того, як суміш осяде, фільтрують витяжку через один шар марлі і зберігають у закритому посуді.

Використовується спиртова прополісна витяжка (якщо немає прополісного масла) при виразковій хворобі шлунка або дванадцятипалої кишки. При цьому її приймають по 20 крапель з теплою водою, молоком або 0,5-відсотковим розчином новокаїну до їди або після їди за 1-1,5 години 2-3 рази на день протягом 2-3 тижнів.

При запаленні середнього вуха необхідно закопувати 3 десь у день 3-4 краплі витяжки прополісу.

Різне застосування має і натуральний прополіс. Так, його з успіхом використовують при лікуванні та профілактиці грипу, ангінах. Для цього шматочок прополісу, завбільшки у дві горошинки, беруть у рот і повільно жують. При зубних болях такий самий шматочок прополісу прикладають до зуба біля його кореня або в дупло зуба – і біль поступово затихає.

Препаратом прополісу вбивають збудників туберкульозу, дифтерії, сифілісу, патогенний грибок, стафілококи та інші.

Після анестезуюча дія ефірної олії прополісу, наприклад, у 5 разів перевищує новокаїн. У зуболікарській практиці застосовується 3-4-відсотковий розчин прополісу для місцевого призначення. Спиртовий розчин прополісу застосовується при видаленні зубів, особливо їх коріння, методом втирання протягом декількох хвилин. Знеболення прополісом діє 10-15 хв.

У народній медицині прополіс набув широкої популярності як засіб видалення мозолів. Шматок прополісу підігрівають до м‘якого стану, роблять з нього тонку м‘яку пластинку, яку кладуть на мозоль, обв‘язують чистою марлею. Через кілька днів мозоль з корінням випадає.

Протягом Великої Вітчизняної війни прополіс застосовували як засіб для лікування ран, і результати були цілком задовільні.

Н. П. Іойріш (1969) при лікуванні легеневого туберкульозу та бронхіту рекомендує застосовувати прополіс у поєднанні з воском методом інгаляції (вдихання парів прополісу та воску). Для цього 60 г прополісу і 40 г воску кладуть в алюмінієвий або емальований посуд ємністю З00 – 400 мл і ставлять у ширший металевий посуд з водою, що кипить. Хворий дихає парами прополісу воску. Інгаляції повинні проводитися по 10-15 хв уранці та ввечері протягом 2 міс. Цей метод лікування можна практикувати й у домашніх умовах.

Виходячи з матеріалів міжнародних симпозіумів апітерапії та власної лікувальної практики, Е. А. Лудянський (1988) рекомендує такі способи використання прополісу:

Вживання всередину
- нативного прополісу (беруть на кінчику ножа, повільно розжовують та ковтають);
- прополісної олії (готовлять у співвідношенні 1:4 у водяній бані);
- 10-15-відсоткової спиртової настойки (використовується як базисний препарат для подальшого виготовлення сумішей та ліків);
- прополісно-водної емульсії (отримують на основі попереднього препарату в результаті його розведення в кип‘яченій воді, п‘ють по чайній ложці 3 рази на день 10-відсоткового водного розчину прополісу (приготують в результаті нагрівання протягом 3-5 днів розм‘якшеного прополісу) водою до температури 40-50°С при помішуванні до повного розчинення прополісу;
- часниково-прополісової суміші (готують шляхом змішування водного та спиртового прополісу у співвідношенні 1:1 з 10-відсотковим спиртовим розчином часнику і наполягають протягом 10-12 днів; вживають у зростаючій дозі, тобто від 1 до 15 крапель 3 рази на день до їди, а потім по 15 крапель 3 рази на день протягом місяця);
- прополісу у складі перги з‘єднаної з медом і бджолиним пилком;
Вживання зовнішнє у складі різних мазей та інших лікарських форм:
- мазі «Пропоцеум» (використовується при больових синдромах, невриті лицевого нерва);
- поживних кремів;
- прополісових ванн (при панариціях);
- кульок з нативного підігрітого прополісу (закладаються у зовнішній слуховий прохід при отитах);
- кульок та свічок (при захворюваннях органів малого тазу);
- аерозолів (для лікування опіків);
- для інгаляції;
Вживання у фізіотерапії:
- пропоцеуму (фонофорез для зняття больового синдрому);
- 10-відсоткового водного розчину прополісу (електрофорез при запальних осередках);
ін‘єкції ліофілізованим розчином прополісу.

X. Куріян (1980) для лікування захворювань слизової оболонки рота пропонує наступну аплікацію: 50 грам подрібненого прополісу залити 60 мл 70-відсоткового етилового спирту і 20 мл ефіру, змішати все в посудині з темного скла і залишити на кілька днів, періодично бовтнути. Після розчинення суміш відфільтрувати та отриманий фільтрат використовувати як основний препарат.

Вдихання аерозолю прополісу є ефективним при захворюванні дихальних шляхів. Хороші результати отримані під час лікування прополісом гнійного запалення середнього вуха; 2-4-відсотковий спиртовий екстракт прополісу має позитивний ефект при лікуванні м‘яких порожнин тканини рота, наривів на яснах, а також у хірургічній стоматології.

Визнаний фахівець у галузі лікування продуктами бджільництва та, зокрема, прополісом, Ш. М. Омаров (1990) рекомендує цілком доступні способи вилучення активних фракцій для подальшого приготування препаратів прополісу. Наприклад, водну витяжку з прополісу готують так: 20 г подрібненого прополісу заливають дистильованою водою (100 мл настоюють протягом 1 год у водяній бані зі зворотним холодильником і гарячий розчин фільтрують через паперовий фільтр. Виходить водна витяжка прополісу в співвідношенні. також подрібнений прополіс (20 г) залити дистильованою водою (100 мл) та екстрагувати протягом 40-45 хв у водяній бані при нагріванні до температури не вище 60°С. Охолоджений розчин фільтрують через один шар марлі. .

Масляну витяжку прополісу у співвідношенні 1:20 одержують, заливаючи 5 г прополісу 100 мл оливкової олії і наполягаючи розчин на водяній бані протягом 30 хв з наступною фільтрацією через кілька шарів марлі.

Для приготування 100 г медово-каланхойної емульсії беруть 78 г рідкого меду, 15 г соку каланхое і 7 мл 10-відсоткового спиртового екстракту прополісу і все змішують до отримання емульсії сметаноподібної консистенції. Ця емульсія рекомендується для лікування фарингітів, ринофарингітів, ларингітів та тонзилітів шляхом щоденного змазування глотки ватним тампоном.

Для лікування мокнучої екземи рук готують відвар дубової кори з розрахунку 1 частина кори на 5 частин води; до склянки цього відвару додають чайну ложку 30% спиртового розчину прополісу і наносять на шкіру.

При пітливості ніг роблять ножні ванни з відвару дубової кори (1:10), додаючи до 1 л відвару 30 мл спиртового розчину прополісу. Приймають ванни протягом 15-20 хв при температурі 38 ° С, курс лікування – 5 дн.

Настій трави звіробою з прополісом можна використовувати для лікування фарингітів.

Прополісом також можна лікувати зубний біль

Для промивання піднебінних мигдаликів до 30 мл соку каланхое додають 1 мл 10-відсоткової настойки прополісу.

Ефективно лікує прополіс псоріаз. Це хронічне шкірне захворювання, що характеризується утворенням на шкірі грубих бляшок, покритих лусочками, що лущиться (звідси інша назва – лускатий лишай), дуже погано піддається лікуванню. Його загострення пов‘язані із сезоном – частіше це відбувається у зимовий період. Причини виникнення псоріазу остаточно не з‘ясовані, проте важливу роль відіграють порушення імунного статусу, розлади вегетативної нервової системи.

При лікуванні цього захворювання прополіс призначають внутрішньо у вигляді нативного препарату по 0,3 г 2-3 рази на день (на кінчику ножа). Прополіс ретельно і повільно розжовують і проковтують, можна застосовувати 10-процентний водний розчин прополісу або 10-50-відсоткову спиртову настоянку прополісу.

Для приготування водяного розчину подрібнений прополіс поміщають у скляну колбу і заливають водою (1:10), потім ставлять на водяну баню (температура води 45-50 ° С) і іноді помішують скляною паличкою. Розчин зберігають у темному прохолодному місці, приймають по 30 крапель 3 десь у день перед їжею. На псоріатичні бляшки також накладається прополісну мазь.

Лікування псоріазу прополісом продовжують не менше 2-3 місяців поспіль, а в застарілих та завзятих випадках – до року і більше.

Як повідомляють автори статті «Про лікування псоріазу» В. М. Фролов та Н. А. Пересадін («Бджільництво», 1992, № 12. С. 22-23), лікування одного хворого тривало півтора роки, поки був досягнутий задовільний ефект.

При відносно молодому псоріазі хворий починає відчувати полегшення через 3 тижні від початку лікування, помітне поліпшення настає через 1-1,5 місяця.

Додатково з метою стимуляції факторів імунної стійкості доцільно призначати маточне молочко – під язик (сублінгвально) по 100-200 мг або у вигляді ректальних свічок. Досвід показує, що необхідно призначати не менше двох-трьох свічок на день для досягнення достатнього ефекту. Курс лікування – від одного до трьох місяців.

Рекомендується одночасно з продуктами бджільництва призначати лікарські трави. В результаті багаторічних спостережень, зазначають автори зазначеної публікації журналу «Бджільництво», дійшли висновку, що найбільш ефективним при псоріазі є наступний збір: трава собачої кропиви (1 частина), шишки хмелю (1), корінь солодки (3), лист кропиви (1) , трава череди (2), корінь лопуха (2).

Беруть одну столову ложку збору, поміщають у термос, заливають 0,5 л окропу і настоюють усю ніч. Отриманий настій п‘ють протягом дня теплим (по 1/2-1/3 склянки 3-4 десь у день). Настій зазначених трав приймають довго – не менше року. При загостренні псоріазу готують відвар із трави череди, кореня солодки, кореня лопуха, кореня та кореневища лепехи болотного та листя кропиви. Беруть усі трави у рівних співвідношеннях, заливають окропом і повільному вогні кип‘ятять 5-6 хв. Отриманим відваром змочують псоріатичні ураження на шкірі, роблять волого-висихаючі пов‘язки. Місцеве лікування продовжують 1-1,5 місяці.

Дуже корисно при лікуванні псоріазу приймати також жовчогінні та проносні засоби – квітки безсмертника, кукурудзяні приймочки, лист сенни, квітки календули. Необхідно лікування очищеною сіркою (аптечний препарат) – по 0,25-0,3 г 3 рази на день протягом 1-2 місяців. Сірка добре очищає кишечник і є м‘яким імунодепресантом, знижує вираженість аутоімунних реакцій.

Вчені-медики В. М. Фролов та Н. А. Пересадін підкреслюють, що чим «старше» захворювання, тим важче розраховувати на одужання. Проте понад 75% хворих, які отримували лікування прополісом та фітопрепаратами, відзначають значне покращення, аж до повного зникнення псоріатичних бляшок. Вони підкреслюють, що хворому на псоріаз необхідно відмовитися від споживання цукру (мед в помірних кількостях не протипоказаний), стежити за щоденним очищенням кишечника, раз на 2-3 дні ставити очисну клізму з подальшим промиванням кишечника теплим настоєм лікарських трав (дерево, квітки ромашки) квітки календули, листя кропиви, трава череди) і після цього вводити свічки з маточним молочком або прополісом.

Лікування псоріазу вимагає терпіння та завзяття від самого хворого. При педантичному та систематичному застосуванні продуктів бджільництва та лікарських рослин успіх приходить та винагороджує пацієнта гарним здоров‘ям та самопочуттям.

Примітка: Слід також мати на увазі, що надмірні дози прополісу можуть пригнічувати імунітет і призвести до збільшення лейкоцитів у крові. Слід його вживати в міру, не зловживати.

У світі вже розроблено багато лікарських форм та препаратів з прополісом.

Прополіс широко використовується у медицині, а й у косметології, зокрема у складі кремів, зубної пасти, мила. Так, зубна паста з прополісом має противірусну, протимікробну та протизапальну дію. Додавання екстракту прополісу до складу туші для вій знімає запалення, можливі від інших добавок.

Імовірно, що ще більше властивостей прополісу та їх застосування у медицині буде відкрито у майбутньому. Однак поки що представники офіційної медицини не мають однозначної думки про доцільність введення цього продукту як, до речі, та інших біологічно активних продуктів бджільництва, у широку медичну практику. Хоча прополіс і є випробуваним народним засобом, перед початком лікування все ж таки “необхідно проконсультуватися з фахівцем”, так як є вказівки на здатність його викликати алергічні реакції (А. В. Артамонова, 1975).

Прополіс - ліки, які нам дала природа